«Я не приховую, що я дебіл», – якось сказав Тимофій Милованов, жартівливо відповівши на висловивлювання Коломойського на свою адресу. Ми спеціально виносимо це нагадування на початок, бо наступний текст потрібно читати крізь призму цих подій.
Отже, Мілованов запропонував новий вид мобілізації – рандомним шляхом, через загальнонаціональну лотерею. Ну, як запропонував: переклав відповідальність на своїх «підписників», які нібито висунули таку ідею, а він її лише озвучив. Щоб, так би мовити, заміряти температуру по палаті.
Народ справедливо обурився: мовляв, цього тільки не вистачало! І насипав інших ідей – наприклад, програти самого Мілованова у карти. Насправді, в цій ідеї не все так погано: таке «мобілізаційне жеребкування» застосовується у низці країн, зокрема, США, вже двісті років, з Громадянської війни. Механізми різні: чи то обираються чоловіки, які народилися певного дня, чи то «виграє» порядковий номер, який присвоюється потенційному призовнику завчасно.
Така система має свої плюси, проте чимало й мінусів. Тому що сліпий жереб не враховує військового досвіду майбутнього солдата, його професійної підготовки та потенційної користі для армії. Проте мобілізаційна лотерея й досі застосовується у тих же Штатах, значить, не така вона вже й погана.
Але ж у нас Україна! Неможливо навіть повірити, щоб все відбувалося чесно, прозоро, а не «крапленими картами». Навіть якщо цю систему буде впроваджено, напевно ж винайдуть якийсь механізм, щоб жоден добродій з президентського оточення, депутатського корпусу та величезного чиновничого апарату не постраждав. Можна й Гетманцева підключити: він на лотереях добре знається, як і на різних схемах. Напевно знайде спосіб, як змухлювати, щоб на фронт не потрапив ніхто зі своїх.
Зрештою, якщо Тимофій Мілованов наполягає на своїй ідеї, ми не проти. Тільки, щоб все було по-чесному. Першу лотерею пропонуємо провести вже найближчим часом. Нехай у ній беруть участь чоловіки, ім’я яких починається на Т, прізвище – на М, котрі народилися 18 березня 1975 року. І проводити її до тих пір, доки вибір не впаде на самого Мілованова.
От тоді повіримо у щирість його намірів!
