Юрист «РосБізнесКонсалтингу» Клим Братківський продовжує пробивати дно в історії з «бодішеймінгом», про яку ми нещодавно писали (https://www.facebook.com/corruptionmustgoon/posts/582705310697420).

Після гучного скандалу він прийшов до директорки Музею Голодомору з квітами просити вибачення за свої принизливі висловлювання щодо її надмірної ваги. Хоча там його послали, нам навіть здалося, що у цієї людини все ж таки є трохи совісті та мізків. Але лише на декілька хвилин. До того, як ми взяли в нього інтерв’ю. Як виявилося, Братківський не тільки не розкаюється, а й продовжує активно гнути лінію «жирна жінка не може очолювати музей голоду».

Передусім, Клим Братківський заявив, що він особисто не бачить у своїх висловлюваннях прямих образ, але зазначив, що «багато людей ображаються, дивлячись на її фотографії», і «взагалі це якійсь соціальний експеримент».

«Я ж не сказав, що вона огидна, як деякі писали, або жахлива, що це неподобство і так далі. Прямих образ нема. Я висловив свою думку щодо особи, яка могла б зайняти, і я наводив приклад. Їй може не сподобатися, але прямих образ немає.

Багато людей ображаються, дивлячись на її ж фотографії. Але ці фотографії з міністерства культури. Розумієте, ситуація абсурдна. Вони потім її видалили, але вона була на сторінці фейсбуку Мінкульту. Мені здається, що це якийсь експеримент гендерний, з цими різними організаціями, взяти і показати, яка вона є, і який буде ефект. А може, це свідома провокація чи це якийсь соціальний експеримент. Я вважаю, що це фактично була якась провокація. У мене велике питання, чи заслуговує пам’ять про голодомор таких експериментів, які мають гендерний підтекст», – заявив Клим Братківський.

За його словами, він підняв хвилю хейту проти Лесі Гасиджак, бо вважає, що призначення товстої жінки заважає міжнародному процесу визнання Голодомору.

«В даному випадку я буду оцінювати, що мова йде про публічну особу, яка займає посаду у Національному музеї. Цей музей унікальний, такого більше ніде немає, це про геноцид. Він був просто спочатку пам’яті Голодомору, а потім у 2019 році став геноцидом. І, взагалі, це наша міжнародна політика, щоб визнали у світі, що в Україні відбувалося геноцид. Тобто, її посада певною мірою пов’язана з міжнародною діяльністю», – зазначив Братківський.

Він наголосив, що в цій темі зовнішність дуже важлива, і мають бути стандарти, як «в рекламі, у стюардес та у прес-секретарів Білого дому».

«Чому важлива зовнішність у цій темі. Як кажуть, ситий голодному не товариш. У людей так само виникає: людина переїдає і не може зрозуміти всю суть, сакральність і цінність пам’яті про загиблих від голоду. Є певні професії – реклама, авіаційний транспорт, стюардеси і так далі. Тут і є певні вимоги до зовнішності. Я можу навести приклад Америки. Може, це некоректно, але у будь-якому випадку. Прес-секретарі Білого Дому – є фотографії усіх їх з 1999 року. Там немає жодної огрядної людини. Хоча огрядних людей в Америці достатньо. Неважливо, якої національності, віросповідання, сексуальних вподобань. А от зовнішність важлива. У прес-секретарів витримані певні стандарти. Немає огрядних людей. Значить, є такі стандарти», – сказав Братківський.

На його думку, директор Музею Голодомору із зайвою вагою – це як директор музею Другої світової з гітлерівськими вусиками.

«Я приводжу ще один приклад – чи може бути дискримінація. От у нас є національний музей «Історія України у війні». Наприклад, директор музею вирішив відростити собі вуса і зробити зачіску, як у Гітлера. Він може цілком законно сказати, що є міжнародна конвенція про право на самореалізацію свого зовнішнього вигляду», – обурюється Братківський.

Разом із тим, на думку юриста «РБК», якби Леся Гасиджак була військовою або спікером Верховної Ради, то б питань до її зовнішності у нього не було.

«От, там постійно згадують цього спікера, мовляв, а от чого ви не критикуєте? Ну тому що він не захищає пам’ять загиблих від голоду. А вони мені – тут можна, а спікера не можна, подвійні стандарти. В даному випадку я не можу говорити. Тут контекст – пам’ять. Люди не доїдали, а тут людина-контраст», – наголосив Братківський.

За словами юриста «РБК», очолити Музей Голодомору має військовополонений, але обов’язково із характерною зовнішністю того, кого в полоні «заморили голодом». Однак він пояснив, як директору весь час на посаді підтримувати таку «дієту».

«Ви бачили фотографії звільнених полонених, як їм яблука давали, як вони раділи. У них така зовнішність – таке схудле обличчя. І зображення цих людей відповідають тим же фотографіям, які зберігається в цьому музеї. Це повторення свідомого знищення українців. А вона – людина, яка займалася гендером, вона етнограф. У неї немає жодних монографій про голодомор.

Людина там представлена фондом. Займалася іншою тематикою насправді. Але потім зайнялася Голодомором, і, відповідно, на цій посаді так само може бути людина з вулиці. Для мене вона теж як людина з вулиці. Притому, що вона має музейний досвід, але для мене це людина з вулиці. І людина з вулиці так само могла би бути на мій погляд, такий був би ефект презентаційний, що людина пройшла полон. І вона представляє музей у світі. І це було б позитивно з точки зору іміджу», – заявив Братківський.

Цікаво, що під час інтерв’ю Братківський двічі наголосив, що не має ніякого відношення до «РосБізнесКонсалтингу».

«Я не представляю, я ніколи тут офіційно не працював, я просто як юрист, адвокат. Я не можу говорити, що від РБК», – заявив нам Братківський.

Тобто він розуміє, в якій зашквареній конторі працює, та намагається всіляко дистанціюватися від «РБК». Але скріни з Prozorro не горять. Це документально підтверджений факт.

В ТОВ “УКРАЇНСЬКІ БІЗНЕС ТЕХНОЛОГІЇ”, яка входить до холдингу «РосБізнесКонсалтинг» та має тих самих власників – Йосипа Пінтуса та Володимира Шульца, Клим Братківський відповідав за тендери. В системі Prozorro була вказана його пошта – [email protected]. Дуже дивно, що юрист, який не має жодного відношення до «РБК», має корпоративну електрону скриньку.

Також цікаво подивитися на самі тендери, в яких брав участь Братківський. Він особисто оформив 67 прямих договорів на загальну суму понад 2,6 млн грн «за рекламні та маркетингові послуги».

Всі тендери мають незмінну суму – 44 928 гривень. Це так звані допорогові закупівлі на суму менше 50 тис грн, що дозволяє проводити тендери для одного учасника. А клієнтами «УБТ» виступали фірми, пов’язані з облгазами Фірташа і такими великими державними компаніями, як «Нафтогаз» та «Центренерго». Невже «освоювали» бюджетні кошти разом із піарниками держструктур?

Братківський не просто юрист «РБК», він – подільник. Але це вже інша історія, над якою ми зараз працюємо. Незабаром на Клима Братківського та «непов’язаної» з ним «РБК» чекає новий сюрприз.