Ранком “Українська правда” Томаша Фіали вирішила зробити приємне ОП. А якщо точніше – скандальному заступнику глави цього відомства Ростиславу Шурмі.
Два юних таланти української журналістики Рома і Рома – Кравець і Романюк – написали величезний текст про “головного економіста Банкової”.
Принаймні, перша його половина – відвертий піар Шурми. За всіма законами джинсової драматургії, починається все з драматичної історії, як в Запоріжжі 2014 року до Шурми приходили бійці “Правого сектору”. Для сучасної УП – це вже “активісти”. Саме активісти в лапках.
Видання Фіали описує, як Шурма героїчно “залягав на позицію” з автоматом в руках, щоб захищати свій дім. І, принагідно, один з найбільших активів його тодішніх хазяїв – Ріната Ахметова і Вадима Новінського.
Наче і забули, як проукраїнські активісти у ті часи захищали Запоріжжя від російських терористів. Дякуємо, що “правосєками” не назвали, як це прийнято кремлівською пропагандою. Втім, якщо то були “активісти”, то співробітників УП щонайменше логічно іменувати “журналістами”.
До речі, і роль у житті Шурми заслуженого “руськомірца” та головного лобіста московських попів виписана якось дуже побіжно. Співвласник “Метінвеста”, якого сумлінно обслуговував наш герой, за версією УП, просто десь повз проходив.
Біографія Шурми, включно з навчанням та роботою у росії, виписана Ромами майже як життєпис Генрі Форда.
Він та його брат Олег постають як люди, що вирішили скинути ахметівське ярмо і будувати власний незалежний і прогресивний бізнес, пропонуючи справжнє партнерство інвесторам Запоріжжя. А їхній батько – багаторічний депутат від Партії регіонів і вірний соратник Медведчука – взагалі не при ділах, і його у велику політику ледь не сам геніальний синок пристроїв.
Опис історії про те, як Шурма з’явився на Банковій в якості головного з економіки, викликає не менше захоплення. Зводиться він до того, як спочатку в ОП не розгледіли найкращого бізнес-менеджера країни, але вчасно підхопилися і почали пропонувати Шурмі прем’єрське крісло.
Оповідки про безмежну довіру з боку перших осіб держави до цього персонажу УП трошки розбавила помірною критикою з боку неназваних джерел у владі. Читачу пропонується дійти до висновку, що великому економісту дехто у владі просто заздрить і встромляє палки в колеса.
Такий медовий текст на головній сторінці головного суспільно-політичного видання країни, як любить себе називати УП, виходить у той час, коли авторитетні журналісти-розслідувачі країни викривають Шурму та його родичів в отриманні грошей з бюджету за неіснуючу електроенергію та фактичне ухилення від сплати податків.
Ми також неодноразово описували, яким чином фірми його брата, які володіють електростанціями на окупованих територіях, отримували мільйони державних коштів. І про “інвестиційні фонди”, які дозволяють бізнесу чиновника воюючої країни уникати повної сплати податків.
І тут видання Томаша Фіали робить такий розкішний подарунок. З чого б це?
Звісно, УП далеко не вперше робити приємне чинній владі. Героїчні саги про вищих керівників держави за авторством двох Ром виходять на головній сторінці сайту Фіали регулярно. Ледь не до порівняння з олімпійськими богами справа доходила.
Втім, взаємна приязнь колективів УП та Банкової загальновідома на медійному ринку. Наприклад, головну редакторку сайту Севгіль Мусаєву, кажуть, ще у 2019 кликали в ОП працювати прес-секретарем. Співавтор вилизування Шурми Рома Кравець теж ходить до головного офісу, як на роботу.
Але, навіть для дружніх стосунків, так відмазувати героя останніх резонансних скандалів – це занадто круто.
Хоча в чомусь “журналісти” УП чесні люди. Можливо, несвідомо. Вони пояснили природу цієї дивини самі у власному піар-тексті. Так і написали – Шурма відповідає за менеджмент більшості гучних націоналізованих активів. Зокрема, за “Sense банк”.
Раніше цим банком володів російський олігарх Міхаіл Фрідман, якому українські правоохоронці нарешті наштампували підозр. Нещодавно цей банк, який раніше був “Альфа”, відійшов у власність держави.
Однак його дуже хоче дехто купити. Або щонайменше взяти участь в його приватизації у якості радника. Цей дехто – власник УП Томаш Фіала.
Про його інтерес до цього банку ще раніше писав американський Bloomberg. А буквально кілька днів тому Фіала на бізнес-конференції розродився чудовою цитатою:
“Чим довше Сенс Банк перебуватиме у державній власності, тим менше він буде привабливий. Тому ми закликаємо Міністерство фінансів, яке відповідає за держбанки, якнайшвидше знайти радника для цього банку і виставити його на продаж. Я думаю, що це буде відкритий конкурс, але не буде багато інвесторів. Може, ми купимо, може хтось інший, а ми допоможемо державі”.
Допомагати Фіала вирішив прямо одразу. І прямо тому, хто відповідає за ласий актив, який йому потрібен. І почав він це робити, у кращому випадку, руками “журналістів” свого видання.
Власне, це все, що потрібно знати і про колись поважну УП, і про її власника, та й зрештою про Шурму. Пишіть іще.
