Сьогодні видання Hromadske опублікувало дуже цікаве журналістське розслідування, яке стосується нинішнього головного інженера Запорізької атомної станції, яка перебуває в окупації.
Ігор Мурашов, який нині проживає в Києві і обіймає цю посаду, раніше був генеральним директором станції. Причому він був призначений керувати ЗАЕС буквально за тиждень до повномасштабного вторгнення.
Як відомо, ЗАЕС була окупована російськими загарбниками у перші дні великої війни. І після цього стала для росіян одним з інструментів тиску на Україну. А також постійним джерелом побоювань щодо вчинення загарбниками ядерної провокації.
Так от, Ігор Мурашов працював в окупованому Енергодарі до жовтня 2022 року, майже 7 місяців. Колишній голова Енергоатому Петро Котін повідомив, що 1 жовтня росіяни начебто викрали Мурашова. А потім він опинився на підконтрольній Україні території, в Запоріжжі.
Сам фігурант розповідає, що окупанти вимагали від нього співпраці, однак він не погодився. І, потримавши його десь пару днів, росіяни великодушно відпустили його. Після чого Мурашов начебто відмовився від посади гендиректора і став скромним головним інженером ЗАЕС.
Хоча, не дуже-то й скромним. Адже головний інженер має неабиякий доступ до інформації, в тому числі, технічної щодо надцінного стратегічного об’єкта. Не кажучи вже про можливості, які мав Мурашов будучи гендиректором станції.
Історія з його нібито викраденням і звільненням так би, напевно, і забулася. Але журналісти з’ясували, що у Мурашова є російське громадянство.
Більше того, це громадянство він отримав у Криму, під час своїх неодноразових поїздок на окуповану територію, ще 2014 року. Отримав разом зі своїм батьком, теж кар’єрним атомником.
Журналістам вдалося дістати всі підтверджуючі документи щодо набуття Мурашовим громадянства країни-агресора, а також інформацію щодо його поїздок на окуповану територію.
Зараз головний інженер ЗАЕС робить вигляд, що не впізнає себе в дзеркалі і розповідає байки про те, що це все робив його батько – ідейний ватник, а він сам ні до чого. Яким чином батько змусив Мурашова особисто підписати всі документи на отримання російського паспорта, функціонер атомної електростанції якось не коментує.
Тобто, 16 лютого 2022 року, за тиждень до початку повномасштабного вторгнення, директором стратегічного об’єкту, який майже одразу опинився у руках загарбників, став російський громадянин.
А потім цей же російський громадянин дивним чином опиняється в Києві, формально отримавши посаду головного інженера атомної електростанції. І спокійно собі живе.
Найцікавіше тут те, що Служба безпеки України проводить одразу кілька розслідувань, які стосуються обставин захоплення армією рф ЗАЕС та її функціонування в окупації. В тому числі, і за статтею “державна зрада”.
Про ці розслідування якось взагалі нічого не чути. Більше того, на запит журналістів у спецслужбі відповіли, що не можуть розголошувати подробиці цих кримінальних справ.
Однак про російське громадянство топ-функціонера ЗАЕС слідчі СБУ дізналися чомусь від журналістів. Обіцяли врахувати в оперативній роботі.
Відверто кажучи, такі історії кожен раз вражають як вперше.
У воюючій країні спецслужби звітують про викриття шпигунських мереж. Однак не знаходять часу ініціювати хоча б санкції проти менеджера цих мереж Володимира Сівковича. Хоча питання санкцій РНБО залежить напряму від довідок СБУ.
СБУ Ловить Шуфрича, але не ловить Гетманцева. Нібито саджає Коломойського, але не чіпає Дубінського.
Проводить розслідування, як і чому стратегічні об’єкти країни опинилися в окупації. Але не знає, що керівники цих об’єктів є російськими громадянами.
Це таке відомче роздвоєння особистості, чи можливо всередині є якісь ворожі сили?
