FB Telegram Youtube
Logo
ЦІНА НЕВДЯЧНОСТІ
16:48 02 Жов 2023
На минулих вихідних у США був ухвалений тимчасовий бюджет, який не передбачає допомогу Україні.
Тимчасовий бюджет знадобився для того, щоб уникнути паралічу роботи американських урядових інституцій. Це достатньо часта практика в США, коли партії у Конгресі не можуть дійти згоди щодо постійного держбюджету. А якщо останнього немає вчасно, починається так званий “шатдаун” – урядові структури закриваються, і система управління перестає працювати.
Президент США Джозеф Байден на цьому фоні виступив зі зверненням, у якому запевнив українців, що підтримка нашої країни з боку США буде продовжена. Та й у випадку “шатдауну” проблем з виділенням фінансування Україні на допомогу і зброю було б точно не менше.
Але це все відбувається на дуже неприємному для Києва тлі.
В американському політикумі все голосніше звучать заклики обмежити допомогу Україні. Нещодавно можливий кандидат у президенти і популярний республіканець Рон Десантіс заявив, що він проти виписування Україні “порожніх чеків”, як і проти її членства в НАТО.
Позицію іншого потенційного кандидата від республіканців – Дональда Трампа, розписувати не будемо. Його особливе ставлення до росіян, як і особливі очікування росіян від нього, загальновідомі.
Треба розуміти, що ці заяви – це не дискусія якихось політиків, яким немає чого робити. Це суспільний тренд, який політики намагаються осідлати перед майбутніми виборами.
Майже те саме відбувається у Польщі. І цими ж вихідними вже відбулося у Словаччині, де на парламентських виборах таки перемогла партія проросійського політика Роберта Фіцо. Який не тільки перед виборами, а й одразу після них заявив про намір припинити допомогу нашій країні – мовляв, люди у Словаччині мають більші проблеми, ніж Україна.
У суспільствах країн Заходу підтримка України у її боротьбі проти російських загарбників більше не є безумовною.
У тій же Польщі нове опитування компанії Ipsos виявило, що 49% опитаних підтримують продовження допомоги українцям, а 42% – висловилися проти. Так, математична більшість ще на нашому боці, але це вже далеко не абсолютна більшість.
Такою є ціна довгої війни. Початковий шок усього світу від варварського нападу росіян минув. І почалася звична політика. Цього варто було очікувати, як варто було очікувати і проблем з підтримкою, адже уряди країн Заходу, навіть найбільш проукраїнські, не зможуть не враховувати настроїв своїх громадян.
Українська влада цього, очевидно, не зрозуміла. Головні дипломати “слуг народу” на чолі з Банковою продовжують затято педалювати тезу “нам всі винні”, не помічаючи суспільних настроїв у країнах, які дають нам зброю і гроші. Ну як звикли діяти у внутрішній політиці.
Складається враження, що коли щирий друг України, колишній міністр оборони Великої Британії Бен Уоллес говорив про те, що “Британія не Амазон” і “Україна має бути вдячною”, він намагався не образити, а попередити. Попередити про те, що політику треба змінювати.
А влада, замість прислухатися, образилася і почала розкручувати тему про те, що вдячними мають бути чомусь союзники. Роль колективного Черчилля, яку намагаються грати можновладці, вони зрозуміли якось по-своєму. І вважають, що нагрубіянити – це круто і по-дорослому.
Тим часом, сьогодні є вже ціла купа ознак, що риторика влади робить лише гірше.
Якими б несправедливими і невдячними нам не видавалися західні союзники і їхні громадяни, яких досі почасти отруюють російська пропаганда і власні популісти, вони нам потрібні. І Україна мала б проявити мудрість – де потрібно дякувати, де потрібно викручуватися, де потрібно лестити або недоговорювати.
Звісно, можна продовжувати у тому ж дусі. Можна продовжувати всім розказувати, які вони тупі, і про власну цивілізаційну місію, але тоді не треба дивуватися, що західні платники податків почнуть дратуватися. У них телемарафону немає.
Натомість, за такого підходу репутацію України кількома кліками буде постійно підривати той самий навіжений Ілон Маск, який харчується хайпом і вважає себе центром всесвіту. Чому? А тому що ми самі йому підсунули хайпову тему.
Цифри у соціології західних країн будуть змінюватися не на нашу користь, а від стратегічних партнерів будуть надходити все довші і довші списки умов продовження допомоги.
Більше ніхто не буде давати нам гроші і зброю із загостреного відчуття справедливості. Світ несправедливий. Чи нам цього не знати?
Можуть бути цікавими
Більше публікацій
Вітаємо, дорогий друже, якщо ти хочеш повідомити нам щось дуже важливе, заповни форму. На тебе чекає винагорода - ми платимо за інсайд.