A man like that is hard to find
But I can’t get him off my mind
Ain’t it sad
And if he happens to be free
I bet he wouldn’t fancy me
That’s too bad
So I must leave, I’ll have to go to Las Vegas or Monaco
And win a fortune in a game, my life will never be the same…
Money, money, money must be funny…
Зустрічаємо саунд-трек Офісу Генерального прокурора Україна – тепер офіційно.
І вітаємо чарівну Настю Костіну: головного чоловіка її життя знайдено, це її батько – генпрокурор України Андрій Костін. І до Монако їхати не потрібно, бо Настя вже там. І грошей для чоловіка теж заробляти не потрібно, бо папа вже заробив. І заробляє. І заробить!
За що обожнюємо нашу улюблену Зе, а якщо точніше – Ze-команду, так це за чесність. Внутрішню, звісно. Перед собою.
Ну от яка для доні генпрокурора може бути Україна, скажіть? Де їй тут вчитися – у Ківалова в академії? Де їй тут тусити? У ресторан Біаріц за паролем стукатись? Може, ще у сховищі сидіти під час тривоги?
Ні. Україна – це важкий та небезпечний полігон. Щось середнє між мінним полем та плантацією. На якому добрі Ze-плантатори важко працюють, щоб їхні діти могли жити у Монако. Money, money, money must be funny.
І іноді підриваються. Ні, не так як наші хлопці, які зараз намагаються прорвати «лінію суровікіна». Бо мінне поле пап дітей Монако – несправжнє. Політичний фронт. І максимальна шкода від «підриву» на ньому – це просто у ліс піти із сумкою. Ну максимум, як Злочевський, віддати 500 млн грн – типу на дрони, якщо за руку спіймали. Перекваліфікують, зрозуміють і вибачать. І самі переможні релізи напишуть – і тобі САП, і тобі Центр протидії корупції. Перемога, чувак зі статками у ярд доларів, кинув нам десятку. Ні, не десятку, бери вище – 13,5 млн.
Але батя Анастасії належить до когорти легендарних. Які від таких підривів тільки, так би мовити, «крєпчают». Твердий такий хлопець, як шанкр, кулі, медійні звісно, від нього відскакують.
Ну от їздив майбутній генпрокурор до Криму у 2015-му і 2018-му – все пояснив, до сімейного лікаря. Орендував житло за бюджетний кошт, задекларувавши при цьому власних грошових активів 4,8 млн грн. Що поробиш, життя у Монако не дешеве, треба економити. Блокував ліквідацію ОАСК Паші Вовка – ну так колеги. Зробив ту саму доньку помічницею депутата-гумориста Задорожного, а дружину – помічницею депутата-левочкініста Дирдіна, а дружину Дирдіна своєю помічницею – ну так колообіг депутатів у природі, і членів сімей треба привчати до важкої праці. Ну а те, що лобіював вибори в ОРДЛО і санкції проти Roshen – ну так взагалі безцінна відважна людина.
Тож, про відставку генпрокурора через цей нікчемний скандал з його дотепною і чарівною донькою – годі і казати. Андрій Євгенович тільки міцніше від цього стане.
Тим більше, що передові ланки суспільства із цим згодні. От, наприклад, сумна честь і совість української журналістики Михайло Ткач, як каже Андрій Дзиндзя, чомусь взяв і потер пост про доньку генпрокурора, а редакторка Української правди так та взагалі прибігла до Дзиндзі по коменти з суєтою у думках і емоційному стресі.
І не можна не погодитися із Севгіль, що має особливі стосунки із прокурорами взагалі і дружить із донькою генпрокурора зокрема.
Анастасія – золотий фонд нації. І чесно кажучи, варто було приймати пропозицію чи то радника міністра, чи то ні, Денисенка про залізну завісу на три роки, якщо б повернути доньку генпрокурора з Монако і сина Денисенка з Відня, щоб вони зробили нам тут потужний демографічний вибух, і нам би ніколи не знадобилися мігранти (як це розганяє наразі уютна опешечка). Але ж ні. Ми маємо розуміти, що і донька Костіна, і син Денисенка важливіші зараз там. А Андрій Євгенович – тут.
Тож, je suis anastasiekostina. je suis kostin! Money, money, money must be funny.