Вже кілька днів в Україні несамовито обговорюється велика стаття журналу Time про те, що відбувається з міжнародною підтримкою України та у вищому керівництві нашої держави. Зокрема, щодо корупції, яка продовжує процвітати у воюючій країні.
Не вдаючись у подробиці матеріалу, які вже загальновідомі, можна констатувати: поява такої статті – це традиційний метод західної дипломатії. Коли непублічні канали не спрацьовують, справа доходить до каналів найболючіших, тобто публічних.
Не так давно ми це вже бачили. Тоді, коли через ЗМІ був оприлюднений список реформ, які західні союзники бачать першочерговими для України. І від впровадження яких залежить продовження, зокрема, бюджетної підтримки. Серед головних реформ традиційно значилася боротьба з корупцією.
Але є сигнали з великих, стратегічних питань, а є – з більш тактичних, конкретних.
Майже одночасно з виходом скандального матеріалу Time у The Guardian з’явився не менш примітний матеріал. Він стосувався того, як в Україні продовжують працювати російські оператори грального ринку. Видання звернуло увагу на небезпеку такої присутності, але про це пізніше.
Багато хто бачив новини, як відсторонена керівниця Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей Олена Водолажко розповідала британським журналістам про застосування в Україні американських методів боротьби з італійською мафією у Лас-Вегасі. Нібито для викорінення російського впливу.
Втім, у випадку КРАІЛ це схоже на боротьбу із самими собою. В тій же статті поважного видання розповідається про роль росіянина Бориса Баума, який, за дорученням чинної влади, і займався створенням комісії та був головою її дорадчого органу.
Нагадаємо, Баум з’явився в Україні у 2019 році, коли нова влада виконувала одну зі своїх програмних обіцянок – легалізовувала гральний ринок. В якості “консультанта з питань грального ринку”. Кажуть, що з’явився не без допомоги екс-заступника глави ОП Кирила Тимошенко. Він був міцно пов’язаний з так званою групою “лужніковських”, до якої входив і колишній віце-спікер російської думи Олександр Бабаков та інші московські бандити різного штибу.
А після початку повномасштабного вторгнення і появи перших розслідувань щодо російської присутності на гральному ринку України, Баум “просто тихо пішов у ліс” на Кіпрі. Як і пізніше Тимошенко. І жодних питань з боку силовиків до них немає. І ніхто нікого не допитував, за чиїм завданням так добре розвинувся гральний ринок в Україні.
А російська присутність тим часом нікуди не поділася, на що і звернули увагу у британському виданні.
І це дійсно так. Заявлена після цих гучних скандалів владою боротьба з цими явищами вилилася у накладення санкцій на найбільшого оператора ринку – компанію Parimatch. Нібито за зв’язки з росіянами, доказів чому ніхто не бачив досі.
Тим часом на ринок потужно зайшли повністю російські PinUp та MelBet (нова вивіска не менш російського, але вже дуже скандального 1XBet). Більше того, журналістські розслідування свідчать, що той самий PinUp є бізнесом родини безпосередньо російського прем’єр-міністра Міхаіла Мішустіна.
Ми вже неодноразово писали про те, як ці російські контори отримали можливість здійснити повномасштабне вторгнення в Україну і про роль у цьому юристів, міцно пов’язаних з топ-співробітниками СБУ, зокрема, Артемом Шилом.
Але чому британці вважають таку присутність настільки небезпечною, що присвятили їй цілий матеріал? А дуже просто. Крім відвертого фінансування країни-агресора, є менш очевидні нюанси.
Наприклад, послугами російських операторів, таких як PinUp або MelBet (нова вивіска, яку прикрутив собі скандальний 1XBet), користується велика кількість бійців Збройних сил України. І росіяни таким чином отримують доступ до їхніх персональних даних, і, що не менш важливо, до геолокації. Що дозволяє їм вираховувати позиції ЗСУ.
Причому саме на схід і південь України ці контори таргетують свою рекламу у першу чергу. І на профільному ринку ні для кого не секрет, що відчутна частка їхніх клієнтів – саме військовослужбовці.
От справді, що важливіше Мішустіну – заробити в Україні чи налагодити пряме сполучення між генштабом рф та серверами PinUp? Відповідь очевидна – грошей у нього і так вистачає.
Тому сигнал з Лондона цілком очевидний. Забезпечувати Україну, зокрема, озброєнням – це святий обов’язок. Але дуже б не хотілося, щоб геолокації тих, хто використовує це озброєння, йшли напряму до ворожих військ. Це якось не дуже логічно виглядає.
Особливо, коли є підозри, що за цим всім стоїть та сама корупційна складова і відсутність очищення та реформ, яких роками союзники вимагають від України.
