Європейський портал Investigate Europe провів розслідування на основі даних Євростату про торговельний оборот між ЄС та рф. Згідно з їхнім звітом, з початку повномасштабного вторгнення, країни Європи продовжують імпортувати з болот низку “критично важливих” товарів, зокрема, нікель, титан та алюміній. Загальна сума товарообороту за півтора року складає 14 мільярдів євро.
За даними розслідувачів, попри санкції, Євросоюз все-таки передбачив винятки для 34 видів товарів, які становлять “критичну важливість”.
Якщо ви запитаєте, чому не можна замінити цю сировину поставками з інших держав, то відповідь банальна – бізнес інтереси, які вочевидь стоять вище за інші фактори. Зміна імпортера позначиться на швидкості, ціні та дефіциті товарів.
Більше того, Європейський Союз критично залежить від цих ресурсів, оскільки у разі обмежень під загрозою опиниться функціональність підприємств з виготовлення електроніки, сонячних панелей, електромобілів та традиційної промисловості, зокрема, аерокосмічної та оборонної.
Журналісти впевнені, що, окрім спонсорування дієздатності режиму кремля, європейці також торгують з компаніями, які так чи інакше пов’язані з москвою.
При цьому росіянам навіть не потрібно вигадувати схеми обходу санкцій. Чому? Їх просто немає.
Навіть найбільший виробник титану у світі, власники якого пов’язані з путінським міньйоном чемезовим, наторгував за зазначений період щонайменше 308 мільйонів євро. Серед його клієнтів є навіть такий аерокосмічний монстр, як Airbus.
Проте найбільшими підприємствами-смоктунами ресурсів є “норнікель” потаніна та “русал” дерипаски, які власне і забезпечили суму у 14 мільярдів.
Лише вдумайтесь: за півтора року підприємства продали нікелю, алюмінію, міді та паладію без жодних обмежень. Ба більше, алюмінієвий гігант “русал” встигає витягати ресурси не тільки в росії, але і навіть в Іспанії, де компанія володіє найбільшим у ЄС глиноземним заводом в Ірландії та металургійним комбінатом у Швеції.
У зв’язку із цими беззаперечними фактами відвертого наплювання на будь-які прояви демократії, людяності та принципів, чиновники ЄС непублічно висловлюють глибоку занепокоєність. Начебто навіть намагаються зменшити закупівлю у рф, проте марно.
Однак джерела повідомляють, що вдіяти вони нічого не можуть через прогнозований стрибок цін у разі санкційних обмежень. А в підсумку купувати ті самі мінерали все одно доведеться знову у росіян, але вже за вищою ціною.
Нагадаємо і про паливну безальтернативну реальність європейців, які, попри всі моральні страждання та емоційний біль, закупили газу та нафти на майже 140 мільярдів євро. Тобто більше, ніж до початку війни і на суму більшу, ніж було надано Україні в якості допомоги.
