Олену Шуляк переобрали головою партії «Слуга народу». Це при тому, що за кілька тижнів до з’їзду партії анонсувалися серйозні кадрові зміни у керівництві. І те, що їх не сталося, свідчить про одне: охочих зайти на капітанський місток, щоб управляти «титаніком» під назвою «Слуга народу», не знайшлося. І ні батогів, ні пряників, ні інших методів впливу для їхнього переконання у партії не знайшлося.

Згідно з усіма соціологічними опитуваннями, рейтинг «Слуги народу» невпинно зменшується і скоро, схоже, дійде до статистичної похибки. Що й не дивно: за кількістю помилок, скандалів та відверто випадкових персонажів «слуги» можуть конкурувати хіба що з Партією регіонів та всіма її наступними утвореннями.

Голова фракції «СН» Давид Арахамія нещодавно прохопився, що з парламенту тікають люди: вони б і раді здати мандати, але їх не відпускають.

Судячи з усього, він має на увазі насамперед своїх колег, які дбають про репутацію і більше не хочуть бути причетними до цієї недолугої політсили. Або й простіше пояснення: вони, як щурі тікають з корабля, що тоне. Цей «корабель» тримався лише на високому особистому рейтингу однієї людини. Ні ідеології, ні команди, ні принципів. Тепер, коли розчарування зеленою владою зростає, ті, хто бачить себе у політиці у майбутньому, воліють триматися від них якнайдалі.

Ну а у Олени Шуляк вибору немає: їй доведеться нести цей хрест до кінця. Втім, схоже, вона не занадто перебірлива і може легко взяти на себе весь негатив, пов’язаний зі «Слугою народу».

Чого варте тільки її вперте просування скандального містобудівного закону №5655, скасування якого вимагає бізнес та громадськість, та скандал, який вчинила у палаті пораненого воїна. Не обтяжена інтелектом та твердими принципами, абсолютно «всеядна» Оленка. Саме те, що треба на чолі партії, яка більше не має шансів повернутися на політичну арену України.