План України. І це не те, про що ви подумали.
Це урядова програма, яка має бути готова вже восени. Її може профінансувати Єврокомісія, надавши нашій країні 50 мільярдів євро протягом 2024-2027 років.
План розробляється Міністерством економіки, нібито з урахуванням інтересів бізнесу, задля відновлення вітчизняної економіки. І ніби все круто. Але це трикляте “але”.
Публікації про “план України” у поважних бізнесових ЗМІ неодмінно супроводжується нотаткою: координувати процес буде Київська школа економіки – KSE. Саме фахівці KSE наполегливо коментують особливості майбутнього розподілення коштів Євросоюзу на відновлення України. Саме вони мають визначати “економічний ефект”.
А якого милого KSE збирається координувати виділення коштів європейських платників податків? А дуже просто. Тут треба згадати, що таке KSE.
Цією нібито “поважною” структурою керує Тимофій Мілованов. Той самий міністр економіки у першому зе-уряді, який чесно зізнався: “я – дебіл”. Цей камінг-аут хоч і був спровокований Ігорем Валерійовичем Коломойським, але принаймні був абсолютно щиросердним. Тимофій так і сказав: “Я не приховую, я – дебіл”. І така щирість заслуговує поваги.
Але є друге “але”.
Незважаючи на визнану публічно недієздатність, Тимофій ще у квітні 2022 року у своєму фейсбуці влаштував опитування, хто ж має розподіляти західну допомогу Україні. Відповідь очевидна – він.
Мав підстави, немає чого приховувати. Адже саме цей “дебіл” ще задовго до війни був призначений до наглядової ради цілого “Укроборонпрому”. І мало не в день призначення, як повідомляв відомий журналіст Юрій Бутусов, втиснув свій KSE в оборонний тендер на “проведення досліджень” за більш ніж півтора мільйони гривень.
Успіхам Тимофія, який роками вдало продає імідж американського професора не від світу цього, отримуючи неабиякий вплив на державу, можна було б позаздрити.
Але є третє “але”. Якби не знати його справжній бекграунд.
А справжній бекграунд полягає у тому, що, крім вдалого продажу свого нібито “дебільного” іміджу, пан Мілованов успішно пов’язаний з росіянами.
Причому не просто так, а через представника Служби безпеки України Артема Шила. Структури Мілованова були зареєстровані за однією адресою зі структурами Шила. Більше того, цей поважний СБУшник за посадовими обов’язками мав перейматися питаннями протидії російському бізнесу в Україні. Втім, вийшло рівно навпаки.
А Мілованов, раптово, як раз і був управляючим державним фондом, що керував арештованими “дочками” російських державних банків – “Сбєрбанку” і “Промінвестбанку”.
Більше того, і Мілованов, і Шило мали зв’язки з видатним діячем проросійської інфраструктури в Україні – Євгеном Мураєвим.
Тим самим, що, за версією розвідки Великої Британії, мав очолити колабораційний “український уряд” у випадку швидкого успіху російського повномасштабного вторгнення. Ці зв’язки здійснювалися через корпоративні схеми відомого проросійського телеканалу “НАШ”, що належав Мураєву.
І от тепер виявляється, що людина з таким видатним бекграундом має координувати європейські 50 мільярдів на відновлення України. Це не рахуючи управління російськими активами в минулому і вплив на державний оборонний сектор.
Головне, не забути відсипати Мураєву. Він за них зробить уряд “технократів”. Вочевидь, під керівництвом його близького товарища Миколи, прости Господи, Азарова. Які поведуть нас у світле російське майбутнє. За європейські мільярди. Але не всіх.
