Верховна Рада сьогодні ухвалила законопроєкт про посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Таким чином депутати виконали одну з вимог МВФ та ЄС, а також країн G7.
Зокрема, тепер САП виведено зі структури Офісу генпрокурора та організовано в окремий орган прокуратури. Також було вдосконалено процедуру конкурсного відбору на посади прокурорів, створено окрему процедуру дисциплінарних проваджень і так далі.
І начебто все круто, виконуємо вимоги стратегічних союзників, від яких залежить подальша допомога. Якби, як завжди, не одне “але”.
Депутати очікувано проігнорували позицію міжнародних партнерів щодо скасування “правок Лозового”. Тих самих скандальних норм законодавства, які були ухвалені ще попереднім парламентом, які дозволяють розвалювати найгучніші корупційні справи через порушення термінів слідства.
Нагадаємо, завдяки цим “правкам Лозового” успішно вирішив свої питання у Вищому антикорупційному суді Вадим Альперін, якого чинна влада сама називала “королем контрабанди”. Впевнено рухається до розвалу справа щодо Ігоря Коломойського про розкрадання у ПриватБанку.
Нещодавно, завдяки цим нормам, олігарх через той же ВАКС звільнив з-під арешту свої активи. Також судді закрили справи щодо деяких ключових фігурантів розслідування по “Привату”. Тож порятунок від переслідування і самого Ігоря Валерійовича не за горами.
І всі про це знають. Активісти пишуть статті та пости. Опозиція критикує. Міжнародні партнери вимагають. Однак “монобільшість” вперто не бажає скасовувати ці “правки”.
Чому? Відповідь очевидна. І не лише задля допомоги тому ж Коломойському чи іншим топ-корупціонерам. “Слуги” навчилися думати наперед. Свої справи теж потрібно буде якось розвалювати. І для цього достатньо просто не зламати те, що вже чудово працює.
А допомога Україні, яка залежить від міжнародних партнерів – це така справа. Перспектива в’язниці для можновладців більш вагомий аргумент.
