Сьогодні Юрій Бутусов оприлюднив дуже цікаву інформацію про те, що управління штабу Сухопутних сил розіслало терміновий наказ командирам частин. Вони мають зібрати та надати інформацію про мобілізованих членів керівних органів політичних партій.

Тепер військові командири мають вказати прізвище, партійну приналежність, назву посади в керівному органі партії та відправити це добро командуванню.

Джерела Бутусова у Генштабі стверджують, що це не їхня ініціатива, а запит Кабміну. Тобто є політичне доручення, видане владою, навіщось зібрати дані політиків у війську.

Виправдовується ця дивина плутано – мовляв, знадобилися ці дані у зв’язку з набранням чинності законом про ПЕПів. Хоча це не має жодного сенсу, і Кабмін міг розжитися необхідними даними у реєстрах Мін’юсту. І не запрягати, зокрема, бойових командирів.

Однак видається, що це зовсім не так.

Схоже, що чинна влада таки перечитала результати останніх соціологічних опитувань. І кинулася вирішувати свою проблему.

Проблема полягає у тому, що українській народ переважно тепер бажає, щоб після війни до влади в Україні прийшли ті, хто захищав державу зі зброєю в руках.

Цей суспільний тренд активно розвивається, і можна припустити, що військовий досвід стане одним з головних критеріїв для виборців. А з цим у “слуг” є, м’яко кажучи, проблеми.

Більше того, ті самі політичні керівники правлячої партії на чолі з Оленою Шуляк, яка приходила до шпиталю кошмарити пораненого героя-інваліда Олега Симороза, навідріз відмовилися відповідати на запит громадських активістів про кількість депутатів від “слуг” у війську. Вони ретельно приховують цю інформацію, на відміну від інших партій, які, згідно з дослідженням руху “Чесно”, надали всі дані.

Мотиви зрозумілі. Зі “слугами” на фронті якось не склалося, всі переважно у Мукачівських котлах імені Колі Тищенка. Або взагалі зробили ручкою, як Холодов.

Тепер вочевидь влада намагається зрозуміти, хто з політиків становитиме загрозу на виборах, коли б вони не відбулися. А ще створити навколо них у війську дещо токсичну атмосферу, щоб не розслаблялися.

В цілому це відповідає політичному стилю нинішнього керівництва. Свої не служать, але владу зберегти дуже хочеться. Тож хай Шмигаль подзвонить до Генштабу і розбереться.

Якщо Корнієнко, Арахамія, Тищенко, Шуляк та інші не схожі ні на військових, ні на науковців, яких бажають бачити у владі українці – з цим нічого не поробиш.

Тож залишається лише спробувати отруїти життя справжнім військовим, які можуть і вміють вести політичну діяльність. Для початку їх треба порахувати. І дати зрозуміти, що про політику їм краще й не думати.

А те, що ці люди просто зараз боронять країну – це нікому у владі не цікаво.