Влада вирішила трохи пригасити скандал навколо безпрецедентного тиску на український бізнес з боку силовиків. Резонансне затримання власника однієї з найбільших інвесткомпаній країни Concorde Capital Ігоря Мазепи стало черговим пробитим дном, після якого у підприємців мав увірватися терпець остаточно.
Нагадаємо, останніми тижнями Мазепу почали показово “розривати”, запроторивши до в’язниці і самого бізнесмена, і його брата. Потім раптово згорів заміський будинок Мазепи у Чернігівський області. За офіційною версією силовиків, щось не так було з димарем…
Чому це відбувалося? Напевно, тому що Мазепа був активним учасником громадського руху бізнес-спільноти “Маніфест-42”, до якого долучилися найбільші і найуспішніші компанії України. Вони вимагали від влади приборкати силовиків, які останнім часом взагалі втратили зв’язок з реальністю і патрають українських підприємців, як востаннє.
Те ж саме стосується голови фінансового комітету парламенту Данила Гетманцева, якому на поталу віддали всі фіскальні органи країни, у яких він розставив на ключові посади своїх міньйонів. Закручування гайок для бізнесу з цього боку також набуло небачених масштабів.
Лагідні попередження від найбільших підприємців на кшталт власника “Нової пошти” Володимира Поперешнюка про будівництво новітньої УРСР і рух до фактичної заборони підприємницької діяльності, зроблені ще в середині минулого року, не були почуті. Маховик репресій проти бізнесу тільки розкручувався.
Затримання Мазепи призвело до того, що учасники “Маніфесту-42” почали погрожувати страйком. Після цього влада вирішила зробити вигляд, що вона більше так не буде.
Вчора ввечері Мазепу випустили із СІЗО, зменшивши йому розмір застави. А президент Володимир Зеленський повідомив, що РНБО ухвалила якесь рішення про зменшення тиску на бізнес. У якому йдеться про мораторій на «маски-шоу» на три місяці, створення Ради з підтримки підприємництва і зміни до закону про БЕБ для «обмеження тиску на легальний бізнес».
Але це рішення, насправді, абсолютно пусте.
Рад і робочих груп про розвиток підприємництва, здається, більше, ніж самих підприємців. Нічого путнього, крім пустопорожньої балаканини вони не породили за всі роки української незалежності. Ну і відома істина: хочеш надійно поховати якусь ідею – створюй “робочу групу”.
Зміни до закону про БЕБ давно лежать у парламенті. І стосуватися вони мають “перезапуску” цього органу. Причому “перезапуск”, згідно з пропозиціями, полягає у ще міцнішому контролі над цим органом з боку ОП. Який і так рулить БЕБом, як йому заманеться.
І до найцікавішого.
Жодна РНБО і навіть президент своїм указом не можуть зупинити процесуальні дії у кримінальних справах. Ні на місяць, ні на два, ні на три. Правоохоронні органи, за Конституцією і всіма законами, мають діяти незалежно від політичної влади. Чи рішення РНБО – це “явка з повинною”, що політична влада у ручному режимі керує правоохоронцями?
Якщо так – то браво, приголомшлива чесність. Не те, щоб ніхто не знав президентську концепцію про “п’ять менеджерів, які керують країною”. Що, до речі, також було цілком офіційно заявлено на останній прес-конференції. Щоправда, залишаються питання, хто цих менеджерів обирав і чому вони підмінили собою конституційні органи парламентсько-президентської республіки. Але коли це нинішню владу цікавили такі подробиці?
В сухому залишку наслідком обурення бізнес-спільноти стала чергова вистава з боку професіоналів цієї справи з Банкової. Жодних кадрових рішень, жодного покарання винних у розкручуванні маховика репресій щодо бізнесу, жодної конкретики. Лише, чесно кажучи, відверто хамська обіцянка відчепитися від бізнесу на три місяці. А потім силовики, під чуйним керівництвом “менеджерів”, завершать те, що почали.
І найдивніше те, що в це хтось ще повірив. Наприклад, власник “Монобанку” Олег Гороховський, який раптово почав казати “нас почули”. Вас, може, й почули, головне, щоб ви все правильно зрозуміли.
Хоча, може й зрозуміли. Не здивуємося, якщо ці три місяці найбільші підприємці витратять на “підбивання каси”, упаковування та виведення грошей і бізнесів від гріха подалі. Але не дуже зрозуміло, хто в такому випадку буде платити у країні податки, за рахунок яких ще якось живе українська економіка і фінансуються Збройні сили України.
Втім, результат той самий, що і у випадку повернення до старих практик через три місяці. Або через три дні, тому що обіцяти одружитися – не означає одружитися.
