Найбільш “улюблений” персонаж українського бізнесу Данило Гетманцев у переддень Дня Незалежності вийшов з черговим програмним інтерв’ю агентству “Інтерфакс”.
З настільки “гострими” питаннями, що декілька разів під час читання хотілось розплакатися. Це ще називається “професійне інтерв’ю на галузеву тему”. Не піар, в жодному разі.
Гетманцев довго і розлого коментував питання виконання зобов’язань перед міжнародними партнерами України, податкові нововведення, акцизи і таке інше.
Такий державник, хоч до рани прикладай.
Наче і не кричать криком провідні бізнесмени, як будується нова УРСР і закручуються економічні гайки. І наче міжнародні партнери, які підтримують Україну у найбільш складний час в її історії, не натякають якнайпрозоріше, що треба б виконувати свої зобов’язання.
Але навіть посеред цього меду з варенням не вдалося оминути теми, на якій Гетманцев, як то кажуть, попалився у повному обсязі.
Це тема PEP. Або політично значущих персон і пов’язаних з ними осіб.
Про що йдеться. За складною для сприйняття термінологією ховається просте питання – прискіпливий фінансовий моніторинг політиків, депутатів, чиновників та їхніх друзів. Тобто для звичайних громадян та їхнього бізнесу вимоги до банківських операцій мають бути простіші, а для політиків та посадовців – складніші.
Тому що політики – це завжди корупційний ризик.
Так є на Заході. Якщо хтось у цивілізованих країнах мав відношення до держави і коштів платників податків – його будуть перевіряти зі всією пристрастю.
В Україні, виконуючи вимоги міжнародних партнерів, такий моніторинг також ввели. І це було правильно. Але, як завжди, є нюанс.
У листопаді минулого року парламент, де пан Гетманцев очолює профільний комітет, зніс вимогу пожиттєвого фінансового моніторингу чиновників та депутатів.
На Заході принцип простий. Якщо ти колись був політиком – ти ним лишаєшся вже назавжди. І це створює додаткову перешкоду для поширення корупції.
Людина тричі подумає, чи потрібно їй йти, наприклад, у парламент, щоби потім до кінця життя мати посилені перевірки. Тобто політика там – це вибір, і це вибір для тих, хто збирається бути чесним до кінця життя.
Але рідна Верховна Рада, як завжди, має свій погляд на питання боротьби з корупцією, а наші депутати – дещо інші очікування для себе рідних. Ну який пожиттєвий моніторинг, ну камон.
Втім, міжнародні партнери “просікли фішку” швидко. І почали вимагати відновлення пожиттєвих перевірок для політиків.
От і запитали у Гетманцева, що він про це думає. Він і відповів: “Банкіри внесли підряд всіх PEP за всю історію країни до категорії підвищеного ризику. Це неправильно”.
Ну звісно ж. Перевіряти політиків та посадовців – це неправильно. Ще й до кінця життя. Як же так жити Гетманцеву та його міньйонам.
Натомість трусити до втрати свідомості бізнес, який і так ледь живий під час війни, для Гетманцева – дуже ок. Побудувати барак, вичавити останні гроші з усіх, з кого чавиться, але убезпечити себе коханого.
А є від чого – обслуговування друзів Януковича, родинний бізнес в окупованому Криму, активи, записані на маму. Все як треба. Колишньому помагальнику зрадника України Сівковича дуже не хочеться, щоб його пожиттєво прискіпливо моніторили.
Але хочеться розповідати, які погані українські ФОПи, які не хочуть жити за правилами західних країн. Ну так, як ці правила собі уявляє Гетманцев.
Напевно, його ідеал – Іспанія часів фашистського режиму Франко. Друзям – все, всім іншим – закон.
