Видання “Тексти” напередодні оприлюднило дуже цікавий матеріал з промовистою назвою “Друзі Буратіно”. В цьому розслідуванні журналісти ретельно проаналізували зв’язки та кар’єрний шлях Сашка Дубінського, якого нарешті запроторили до СІЗО за підозрою у державній зраді.

Як встановили українські спецслужби, “Буратіно” – це агентурний псевдонім Дубінського у російських спецслужб. До яких його завербував, ймовірно, відомий зрадник України Андрій Деркач. Разом з яким Сашко додумався на замовлення росіян втручатися у президентські вибори в США. Багато хто пам’ятає, як ця солодка парочка розкручувала так звані “плівки Байдена”.

Після початку повномасштабного вторгнення росіян Деркач розчинився, а переконаний у власній безкарності Сашко продовжив веселитися у статусі нардепа, просуваючи вигідні росіянам ініціативи. Зокрема, які допомагали ворогу у дискредитації процесу мобілізації.

Нещодавно у СБУ, нарешті, відкрилися очі на діяльність улюбленого пуделя Ігоря Коломойського, якому він тепер складає компанію у в’язниці.

Журналісти у своєму розслідуванні слушно зазнають: саме Коломойський дав путівку у життя Дубінському. Олігарху був потрібен медійник з навичками медіа-кілерства. І Сашко повністю виправдав сподівання Ігоря Валерійовича: його програма розслідувань на “плюсах” перетворилася в суцільне “мочилово” ворогів олігарха.

Починаючи від системного знищення репутації конкурента Коломойського по бізнесу, покійного Ігоря Єремеєва, закінчуючи сюжетами про “Порошенка, який вбив брата”. Всю цю ахінею робив на замовлення Коломойського Сашко.

А потім олігарх проштовхнув вірного пуделя у список “Слуги народу” за своєю квотою. Де Сашко продовжував займатися тим самим, але уже у статусі та з можливостями нардепа.

У медійній сфері, відстоюючи інтереси Ігоря Валерійовича, Сашко копіював стиль ще одного свого старшого товариша – Андрія Портнова. Який втік з України після Революції гідності, повернувся, щойно до влади прийшла “монобільшість”, і знову завбачливо розчинився незадовго до повномасштабного вторгнення. Як слушно зазначають журналісти, Сашко прям гордився дружбою з Портновим, постив спільні фото. Портнов, у свою чергу, допомагав Сашку розганяти його заказухи у соцмережах.

Але якось у цій бурхливій діяльності Сашка-Буратіно забувся інший епізод з його життя. Це посада, яку він обіймав у Верховній Раді, доки не став аж занадто токсичним для правлячої партії.

А працював Сашко далеко не там, де зазвичай працюють обрані до парламенту журналісти – не у комітеті зі свободи слова, або культури і духовності. Дубінського призначили заступником голови фінансового комітету парламенту Данила Гетманцева.

І Сашко дуже плідно співпрацював з цим колишнім помічником топ-менеджера фсб з питань України Володимира Сівковича.

Вже багато хто забув, як Дубінський у комітеті Гетманцева ламав “антиколомойський закон”, який Рада ухвалила лише під тиском західних партнерів. Завдяки цьому закону олігарх не зміг повернути собі контроль над “ПриватБанком”, і Сашко всіма силами намагався завадити його ухваленню.

Паралельно Дубінський акуратно просував у підконтрольних ресурсах “світлий образ” свого безпосереднього керівника у парламенті – Гетманцева. “Тексти” справедливо зазначають: невідомо, чи є у них якісь особисті стосунки, але точно є ділові. І з такого приводу, який забувся ще більше, ніж епопея з “антиколомойським законом”.

У жовтні 2019 року Дубінський подав законопроект про скасування введеного ще з 2014-го військового збору, кошти з якого спрямовувалися на оборону країни. Про цю ініціативу тоді написали ледь не всі російські пропагандистські видання. Як і у випадку антимобілізаційної діяльності Сашка.

А профільний комітет і його голова Гетманцев цей законопроект схвалили і дали йому зелене світло у Верховній Раді. Яка, на щастя, його не змогла його ухвалити. Гетманцев прямо допомогав Дубінського проштовхувати ініціативу зі зниження обороноздатності країни. На жаль, у той час це було не так помітно.

Як забулася й інша спільна творчість Буратіно та Дуремара українського парламенту. Дубінський та Гетманцев, разом з не менш скандальними “слугами” на кшталт Максима Бужанського, разом зареєстрували законопроект про скасування штрафів за порушення права на отримання послуг українською мовою.

Дубінський несамовито піарився на цій темі, і його партнер Гетманцев не залишився осторонь. Найсмішніше тут аргументація саме Гетманцева – він тоді заявляв, що цей антиукраїнський законопроект допоможе “зменшити тиск на бізнес”. Таке лицемірство людини, яка системно знищує український бізнес в інтересах окупантів, навіть важко коментувати.

Варто лише нагадати інший відомий факт. Буквально за кілька днів до повномасштабного вторгнення Гетманцев у парламенті істерично намагався зірвати включення до порядку денного законопроєкту, який передбачає виділення в бюджеті додаткових 50 мільярдів гривень для підвищення виплат військовим, поповнення матеріальних резервів і закупівлю озброєнь. І таких свідчень прямої агентурної діяльності Гетманцева в інтересах ворога – стоси паперу.

Наостанок хочеться поставити питання до Служби безпеки України. Яких ще доказів по Гетманцеву вам не вистачає? Громлячи шпигунську мережу Сівковича, його перший учень чомусь поза увагою. До в’язниці запроторили агента Деркача Буратіно – його подільник Гетманцев знову не при ділах.

В чому секрет успіху нашого Дуремара?