Влада завжди манила до себе всіляких фріків, невігласів і просто неадекватів. України це також стосується. На орбіті кожної змінної влади в Україні неодмінно обертається якийсь впливовий скоморох. Це схоже на інсталяцію «корова на даху». Дивишся, й гадаєш: як ця скотина так високо зуміла залізти?
Кожна політична команда, що претендує на владу, перед виборами обіцяє залучити до управління державою високофахових професійних управлінців, патріотів і порядних чесних людей. Але зазвичай приводить із собою негідників і пройдисвітів.
І вже потім дивишся: а у них речником фрік Арестович, головою комітету якийсь вчорашній тамада, а голова Верховної Ради вручає почесну відзнаку «Гордість України» тарологові й демонологові Веліару. Як пороблено.
Чому воно так трапляється, остаточно з’ясувати важко. Очевидно, що подібні люди проникають до високих кабінетів через недоліки системи та моральні вади самих можновладців. Бо кожен, хто при владі, так добирає собі свиту, аби на її тлі виглядати порядним і мудрим.
І добре було б, аби ця свита сиділа собі мовчки та тихо, але – ні, вона прагне керувати, втручатися, визначати стратегії і пріоритети.
Та навіть на цьому тлі виділяються добірні люди, з особливими талантами, на кшталт голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева. Рідко яка авантюра в царині економіки сьогодні обходиться без його участі та ініціативи. Його вже мало не офіційно кличуть гробарем українського бізнесу. Для української економіки ця людина завдає більше шкоди, ніж ворожі диверсії.
Судіть самі. Не так давно Данило Гетманцев порівняв українських підприємців з гусаками, яких треба скубати. І це в той час, коли український бізнес величезною мірою виносить війну на своїх плечах – донатить, жертвує, закупляє зброю і обладнання для ЗСУ, допомагає відбудовувати зруйноване.
Саме Гетманцев був ініціатором закритих декларацій для державних чиновників, і знадобився цілий громадський рух та маса петицій для того, щоб не допустити підписання президентом закону, що буквально заохочував корупцію.
Так само Гетманцев стабільно й постійно виступає за посилення фіскального тиску, за впровадження нових видів податків і зборів, підвищення державного контролю над бізнесом. Він же провалив податкову амністію і виступив проти впровадження податку на виведений капітал (а це, між іншими пряма обіцянка президента ще від виборів 2019-го року). Взагалі Гетманцев прагне змінити саму ідеологію ставлення держави до підприємця. За Гетманцевим, бізнесмен – це парія, який не має жодних прав, окрім права бути обібраним державою.
З ліберальних ініціатив народного депутата можна пригадати хіба підтримку легалізації порно на Onlyfans, та й то певно з тим розрахунком, щоб потім ці нові стартапи обдерти.
Ще у травні 2023-го року підприємці України (більше тисячі осіб) вимагали від президента сприяти звільненню Гетманцева з посади голови комітету та просили обмежити його втручання до законодавства щодо ведення й організації бізнесу, оскільки його ініціативи набувають незворотного негативного характеру. Але Гетманцев досі продовжує «керувати» економікою країни.
Тобто сьогодні основи економічного розвитку цілої країни береться визначати людина з дуже сумнівною репутацією, колишній помічник Володимира Сівковича, який наразі перебуває в офіційному розшуку і переховується у москві. Як таке можливо в державі, що веде криваву війну з тією ж таки москвою? Ці питання лишаються без відповіді.
Вже навіть самі колеги Гетманцева по фракції «Слуга народу» виступають за приборкання невтомного «економіста», оскільки, згідно з останніми соціологічними опитуваннями, він та його ідеї найбільше нищать рейтинги правлячої партії в очах виборця.
Але йому це, що божа роса. І днями Данило Гетманцев видав чергову порцію маячні агенції «Українські новини» та вже вкотре закликав чавити український бізнес податками, доки той не сконає. І жодної реакції з боку влади.
Зазвичай влада й не проти мати такого собі «офірного козла», на якого можна потім списати всі прорахунки та помилки, і призначити на його місце нового. Але Гетманцев тримається й далі, хоч і заробив щонайменше на три офіри.
Владі, уряду слід розуміти прості речі. Авантюри гетманцевих б’ють не лише по іміджу партії. Це дискредитація всієї влади загалом. Це свідоме й цілеспрямоване знищення всіх кредитів довіри. Не тільки до влади, а й до країни.
В уже згаданому зверненні підприємців з вимогою відставки цього діяча було сказано таке: «Наукові праці та професійна діяльність пана Гетманцева переконливо свідчать, що він є активним прихильником марксистських, соціалістичних ідей та радянського способу життя, противником ринкової економіки та пов’язаних із нею прав і свобод»
Отож, так і виходить, що на словах, у цивілізованому світі ми прагнемо до Євросоюзу та НАТО, а тут, у себе вдома, тишком-нишком продовжуємо будувати радянський союз.
Здається, настав час провести декомунізацію і в царині економічної політики.