Нещодавно українське видання Online з посиланням на власні джерела опубліковано велике розслідування щодо діяльності російських спецслужб в Україні.
За інформацією журналістів, окупанти з 1 листопада почали масштабну інформаційну атаку проти України під назвою “Майдан-3”.
Ці дані також підтверджують співрозмовники у Головному управлінні розвідки Міноборони, та зрештою сьогодні про це розповів закордонним журналістам президент Зеленський.
За планами росіян, які оприлюднили журналісти, чергова російська спецоперація триватиме протягом листопада-грудня. Ворог хоче дестабілізації політичного життя, провокації протестних настроїв і конфліктів у самій Україні. Серед цілей також вплив на міжнародну антипутінську коаліцію.
Основними темами мають бути загальна втома від війни та уявна «безперспективність опору». Крім того, продовжаться штучні вкиди “мовного питання” у медіапростір.
І ми це вже бачимо. З одного боку, є абсолютно неадекватний скандал, який влаштувала Ірина Фаріон, про що ми вже детально писали. З іншого боку – є Арестович, який почав лагідно запрошувати українців в обійми “руського міра”. Для росіян гратися цими персонажами – одне задоволення.
За даними ЗМІ, для пропаганди та інформаційної атаки лише в Телеграмі передбачено 230 мільйонів доларів. Загалом вся операція оцінюється у 1,5 мільярди доларів та може бути найдорожчою інформаційною операцією проти України з 2014 року.
Хоча в умовах нинішнього стану війни, який детально описав у своїх публікаціях генерал Валерій Залужний, у росіян і справді немає великого простору для маневру.
Будемо відвертими, вторгнення в Україну ще 2014-го року, після Революції гідності для росіян політично було чистим ідіотизмом. Старий маразматик, яким насправді є російський диктатор, смертельно прорахувався.
Напевно, всі пам’ятають, як до нього бігали на поклон представники влади після Помаранчевої революції. Одна Юлія Володимирівна Тимошенко чого варта. На щось подібне він цілком міг розраховувати і у 2014-му. Але натомість окупація українських Криму та Донбасу консолідувала суспільство і владу та унеможливила ті явища, які ми спостерігали після 2004-го року.
Повномасштабне вторгнення було не тільки військовим злочином і актом геноциду, а не меншим ідіотизмом, ніж у 2014-му. Повірити в те, що банальні крадії на кшталт Медведчука вклали гроші в “руський мір” за призначенням, а не у кишені, міг лише повний дурень. Який потім, вочевидь, дуже дивувався, чому це танки загарбників не зустрічають квітами. Мільярди ж заплатили.
Тепер чергові мільярди, вочевидь, підуть на розхитування суспільства. Можна припустити, що головний розрахунок фсбшників буде на “втому від війни”. І вона, звісно, присутня, як би ми не хотіли цього не помічати.
Проблема полягає в тому, що війна, яка спричинила цю втому, на жаль, від нас не залежить. Не ми її починали, і не ми її хотіли. І самостійно її зупинити ми також не зможемо. Це даність. Якою окупанти будуть спекулювати.
Що може зробити влада для того, щоб запобігти реалізації нових російських планів інформаційної війни? Крім, звісно, остаточного викорінення російського впливу в усіх сферах українського життя, з чим також є очевидні проблеми.
Найперше – робити те, про що криком кричать західні союзники. Боротися з корупцією та соціальною нерівністю. Реформувати силову та судові вертикалі, вводити прозоре корпоративне управління у державних підприємствах.
Це те, що абсолютно не залежить від планів окупантів. І відсутністю чого вони обов’язково скористаються. Корумповану країну легше окупувати.
Набагато легше просувати наратив “подивіться, за кого ви воюєте”, коли абсолютно чесні, патріотичні і віддані своїй справі журналісти оприлюднюють схеми Резнікова у Міноборони. Або в Енергоатомі. Або на дорожніх тендерах. Або з родинним бізнесом функціонера ОП.
Саме тоді під російською спецоперацією з’являється міцний фундамент, який ми зводимо власними руками.
Звісно, можна попросити журналістів про це не писати, як і зробив глава держави. Однак може правильніше не давати приводу про це писати? Можливо, краще скасувати правки Лозового, завдяки яким розвалюються найгучніші кримінальні справи?
Якщо боротися з корупцією та реформувати країну, у росіян відвалиться сама собою половина всієї їхньої спецоперації. І нічого не вийде, як не вийшло із захопленням Києва та встановленням маріонеткового режиму.
Цим просто треба займатися.
