Київський міжнародний інститут соціології другий день публікує результати свого останнього опитування українців, яке проводилося в жовтні.
Багато цікавого для себе може прочитати чинна влада. Зокрема, довіра до її інституцій, відносно перших місяців повномасштабного російського вторгнення, знизилася на десятки відсотків.
Так, якщо у травні 2022 року уряду на чолі з Денисом Шмигалем довіряли 74%, то тепер – 39%. Тобто, на 35% менше.
Верховна Рада імені “монобільшості” показала майже такий саме результат. У травні 2022 парламенту довіряли 58% українців, а тепер – 21%. Депутати втратили довіру 37% виборців.
Дещо краща ситуація у президента – довіра до Зеленського знизилася на 15%.
Але найцікавіше те, що це вже друге соціологічне опитування, яке доводить, що українці не бажають проводити вибори під час війни. Попри очевидну динаміку, тих, хто довіряє владі в її нинішньому моновигляді стає все менше і менше.
Так, за результатами опитування КМІСу, виборів під час війни не хочуть 81% респондентів. На їхню думку, зараз йти на голосування – абсолютно не на часі.
Втім, це все наукове підтвердження явищ, очевидних усім, хто цікавиться українською політикою.
А от далі в опитуванні КМІСу починається найцікавіше.
Соціологи запитали у людей про їхнє ставлення до запровадження електронного голосування. 65% респондентів проти цієї ідеї, яка, за деякими даними, активно обговорюється деякими діячами у владі.
При чому виявилося, що повномасштабна війна жодним чином не вплинула на цю позицію. У листопаді 2021, перед вторгненням, ідею виборів у “Дії” як раз почали активно просувати. Тоді соціологи ставили те саме питання, і 66% висловилися проти.
Як ми вже писали, зараз дух можливих виборів носиться під стелею у різних владних кабінетах. Сенс у наступному – час іде, суспільний тренд невпинно змінюється, довіра падає, вочевидь, разом з рейтингами. То, поки ситуація ще не настільки загрозлива, то може варто швиденько сходити на вибори, щоб спробувати хоч якось зафіксуватися у кріслах ще на один термін?
Пряма конституційна заборона проводити вибори під час дії воєнного стану традиційно нікого не лякає. У Конституції багато чого написано, та й досвід об’їзду її норм у вітчизняного політикуму величезний. Як нікого і не лякає обмеження прав і свобод, продиктоване тим самим станом війни. Телемарафон у поміч.
Проблема в іншому – як забезпечити голосування на фронті, у зоні активних бойових дій і українським біженцям. Це мільйони людей, які будуть позбавлені права голосу у випадку проведення виборів під час війни. Що поставить під сумнів легітимність їхніх результатів, чого якраз ініціаторам цього забігу не хотілося б.
І тут знову на думку спала “Дія” і проведення виборів на її потужностях. Як собі уявляють ці масовики-затійники голосування зі смартфоном в окопі – це теж справа десята. У самурая є тільки шлях.
Але от біда. Українці не вірять в електронне голосування. Яке фактично скасує будь-які механізми демократичного контролю за виборчим процесом. Якого де факто й не буде у випадку проведення голосування у воєнний час.
Жодних тобі спостерігачів, комісій з підрахунку з представників різних політичних сил, фактичних документів у вигляді бюлетенів. Лише цифри на сервері. А один транзитний сервер уже всі бачили.
Так що, схоже, доведеться мучитися від цифр у рейтингах і далі.
І насамкінець. Останнє з опитування КМІСу, що також є надважливим для нашого майбутнього. 88% респондентів проти обмеження прав і свобод громадян у період післявоєнного відновлення.
Після війни вони хочуть, щоб в Україні будувалася розвинута демократична система за стандартами Євросоюзу.
Так що ідеї деяких видатних діячів сучасності щодо продовження обмежень і після війни можна відправити туди ж, куди і вибори в “Дії” під час війни. Це все більше не працює.
