Напередодні ціла Рада національної безпеки та оборони обговорювала питання, що робити з військово-лікарськими комісіями.

Вирішили перевірити, зокрема, рішення щодо непридатності до служби в армії, ухвалені з початку повномасштабного вторгнення. Через можливу корупцію. Також пообіцяли наслідки для тих, хто на підставі куплених довідок поїхав за кордон.

Після цього представник президента у Верховній Раді Веніславський уточнив – ймовірно, правоохоронцям доведеться перевірити десятки тисяч довідок.

Важко не звернути увагу, як останніми тижнями почали масово “хлопати” воєнкомів та лікарів на корупції. Силовики щоденно звітують про викриту торгівлю “відкосами” від армії у всіх регіонах України.

Почалося це після скандалу навколо одеського воєнкома Борисова, який охамів настільки, що почав купляти собі будинки в Іспанії. Щоправда, був він схоплений за руку не правоохоронцями, а журналістами. Спочатку влада намагалася зробити крайнім у цій історії чомусь генерала Залужного, якому і без того є чим займатися.

А потім все ж підключилася РНБО зі звільненням всіх обласних воєнкомів, перевірками і так далі.

І, в цілому, все правильно. Ця корупція дещо відрізняється від, на жаль, звичного грабунку бюджету. Її ціною є доля країни і людські життя у безпосередньому сенсі цих слів. Так само, як правильною є і озвучена ідея максимальної цифровізації роботи ТЦК і ВЛК.

Але виникає одне питання. А на віллу в Іспанії одеський воєнком заробив за три дні? Чи, можливо, там йшла активна торгівля щонайменше з 24 лютого 2022 року? А про всі інші ТЦК і ВЛК стало відомо тільки зараз? Півтора року вони були святі та божі? Чому зараз?

Видається, що відповідь проста. На побутовому рівні всі все чудово знали. І скільки що коштує, переказували один одному в маршрутках. І чому ще у перші місяці війни західноукраїнські воєнкоми лютували по відношенню до переселенців (до речі, без жодних політичних мотивів, просто місцевих родичів і друзів багато). І які саме документи треба докупити для перетину кордону.

Подекуди, кажуть, бажаючих на абонемент саджали – зі щомісячними виплатами. Гнучкий сервіс для тих, хто не може розрахуватися одразу.

Неможливо уявити, що про це не знала влада в цілому і правоохоронці зокрема. Але нічого не робилося. Тому що не було суспільного запиту, скажімо так. Всіх влаштовувала існуюча схема.

А тепер цей запит з’явився. З’явився тоді, коли соціальна напруга через несправедливість стала загрожувати рейтингам. Люди почали задаватися цілком логічним питанням – чому хтось відкупається, а хтось йде на фронт? Хто бере за це гроші, купляючи будинки у Західній Європі і з чиєго дозволу? Ба більше, на цьому тлі розрив між фронтом і тилом почав поглиблюватися ще більше. Робити вигляд, що все ок, стало просто неможливо. Хоча, напевно, дуже хотілося. І різко почалася масштабна боротьба з корупціонерами.

Чесно кажучи, воно так зазвичай і буває. І буває ще дещо.

Не заперечуючи важливість боротьби з нечесними воєнкомами, дуже б не хотілося, щоб справа завершилася повторним “обілечуванням”.

Скасувати куплену довідку, щоб потім за неї взяти гроші ще раз – це класика корупції. Просто вигодонабувач змінюється. А іноді і лишається той самий. Як заповідала школа менеджменту часів Януковича, “лох нє мамонт, лох нє вимрєт”.

Чи не запустять бажаючих “відкосити” на друге коло проплат? Тому що, враховуючи яєчно-курткові звички того ж керівництва Міноборони, виключати не можна вже нічого.

Враховуючи, що Збройні сили України – це найцінніше, що ми сьогодні маємо, це буде просто за межею добра і зла.