Журнал Томаша Фіали “Новоє врємя”, який лише перед новим роком переліпив собі бренд на англомовний “New voice”, втрапив у грандіозний зашквар.
Розповідаємо. Напередодні видання опублікувало обкладинку свого нового випуску. Головна тема – ті, хто наближають перемогу.
На обкладинці журнал Фіали розставив тих, хто, на їхню думку більше всього доклався. Концепт – розстановка партійних діячів на мавзолеї. Звичку з себе не витравиш, ясна річ.
Посередині – світлий лик Сергія Притули. Який, вочевидь за задумом цих мамкиних політтехнологів, має символізувати собою головного героя спротиву. Трохи позаду – Тарас Чмут та Ярослава Гресь. Всі інші, в тому числі Зеленський (от щас обідно було) – обертаються навколо цього нашого сонця.
Але, що найбільш огидно, генерала Залужного помістили десь там збоку. Зовсім на околиці опинився, наприклад, Саїд Ісмагілов – колишній головний муфтій України, а нині реальний бойовий медик ЗСУ.
Скандал у соцмережах піднявся одразу. Якщо ви робили журнал про волонтерів – де Справа громад Порошенка, одна з найбільших організацій? Якщо ви писали про військових – чому збоку Залужний і де інші наші воєначальники? Про що це було?
До вечора Фіала з командою здали назад. Вийшов головред журналу Віталій Сич з коротким, але пафосним постом про те, як вони помилилися і як не на часі для суспільства визначати ролі у наближенні перемоги. І опублікував нову обкладинку – просто з гербом.
Пояснюємо. Це було не про волонтерів і не про військових. Це було про політику. Точніше – про політтехнологічну операцію.
Фіала і Сич намагалися прокрутити те ж саме, що прокручували з Вакарчуком і Голосом. А до того – із Заліщук та “єврооптимістами”. Обкладинки, мавзолейна розстановка і все інше. Впертість, з якою вони продовжують лупати скалу головою, захоплює подих.
Але цього разу ця компанія здала назад зовсім не з мотивів розколювання суспільства, що їм справедливо натягнули на голову небайдужі громадяни.
Сталася прикра помилка. Майже фатальна. Причому Фіала і Сич так перелякалися з того, що накоїли, що двічі прибили Притулу.
На першій обкладинці був і сонцесяйний лик Сергія, і згадка про нього як автора колонок для свіжого номеру. А на другій він просто зник, причому двічі. Тепер його навіть у переліку авторів немає.
Те, що вони підставили цю чергову реінкарнацію духа Вакарчука-Садового під публічний срач – то ще півбіди. Гірше, що вони його підставили у власній спільноті. А ще гірше – ясно дали зрозуміти діючій владі, за кого Притула себе має. І хто його буде розкручувати (підказка – вони й будуть).
Коротше, з такими друзями – і ворогів не треба. І доля потенційного проекту Притули зрозуміла вже – експонат у музеї поряд з Самопоміччю і Голосом.
Наостанок. Новий номер журналу Фіали-Сича нагадує серіал “Горець”. Там мав залишитися лише хтось один. І це голова СБУ Малюк.
Його фотографію з обкладинки вони б не прибрали за жодних обставин.
